ПРОЕКТ “МІЙ РІД, МОЯ РОДИНА”
“Роде наш красний,
Роде наш прекрасний! –
Не цураймося, признаваймося…” –
так говорить народ, так спiвається у пiснi, яку виконує Нiна Матвiєнко –
золотий народний голос України.
Як ми розумiємо це слово “рiд”, а вiд
нього – “родина”, “народ”? Якщо “народ” – то, безперечно, – це наша
Україна, наш український народ i ми всi – її дiти. Старi, молодi, зовсiм
юнi й тi, хто тiльки спинається на ноги – всi! Немає для нас землi
дорожчої за нашу землю, де живуть нашi родини. I коли ми говоримо: “Мiй
рiд, моя родина”, то у кожного в душi народжується щось таке тепле,
нiжне, таке рiдне i близьке. Бо ж це, перш за все, найближчi та
найрiднiшi люди: тато, мама, бабуся, дiдусь, брати, сестри. Це – рiдна
домiвка: хата, двiр, сад, квiти, криниця з чистою джерелицею. Це – тихi
пiсеннi вечори i сонячнi росянi ранки. Це – вишиванки, це – казки i
легенди, мудре народне слово. З усього цього зiткане наше життя, ми –
частинка, галузка, гiлочка свого великого родового дерева.
Протягом I семестру учні 10 класів АКЛ НАУ брали участь у проекті: “Мій рід, моя родина”, метою якого було: сприяння закріпленню інтересу до своєї сім'ї, виховання любові і шанобливого ставлення до батьків і предків, формування й розвитку особистості та розвитку партнерських відносини з сім'єю. Творчі роботи учнів були представлені на виставці ліцею.
Прийміть пораду мою, будь ласка,
На пам’ять декілька добрих слів,
Бо в них добробут і ваше щастя:
Шануйте, діти, своїх батьків.
Святим, сердечним теплом зігріте,
Явіть на ділі добро без слів.
Щоб не змовкали за вас молитви,
Шануйте, діти, своїх батьків.
Неждано прийде зима холодна
І скроні вкриє сріблястий сніг.
Така в майбутнім і ваша доля –
Шануйте, діти, своїх батьків.
Живіть для ближніх, себе забудьте, –
Це милосердя закон святий.
Хто щедро сіє, пожне з прибутком –
Шануйте, діти, своїх батьків.
